Спостерігав сьогодні кумедну сцену. Чекав в сквері одну людину, сидів на лавочці, грів мармизу на лагідному весняному сонечку, через клумбу на дитячому майданчику бавилися дітлахи. Ціла юрба, років по 5-6, були й молодші. Майданчик модний, з сучасними гірками, драбинами, містками. На один з містків видерлися пацани з портфелями, дрібна школота, судячи по всьому першокласники, максимум другий клас. Сиділи там бавились мобілками, малих не пускали. Малі ходили кругами і ніяк не могли залізти до старших. Тикались-микались хвилин певно десять, потім зібрали весь майданчик біля містка і почали писклявими голосками верещати на старшаків...БАНДУ ГЕТЬ! Частина парку біля майданчика просто таки вибухнула реготом дорослих. Це було дуже зворушливо та смішно. Спостерігав і черговий раз впіймав себе на думці що все буде добре, неодмінно.
