
Напевно в житті кожної людини є постаті які тим або іншим чином вплинули на її світогляд. Це може бути хтось із близьких, або загальновідомих особистостей . Важливо що такі люди не рідко своїм прикладом змінюють тих хто за ними спостерігає. В мене ніколи не було кумиру або ідолу, людини яку хотілось би наслідувати. Окремою постаттю є батько, але то трохи інше. За буремними подіями останніх трьох тижнів не було особливого часу слідкувати за світом змішаних бойових мистецтв, а там дещо змінилось. Тиждень тому без перебільшення легендарний Жорж Сен-Пьер зібрав медійників і оголосив що…йде. Людина яка з 16-ти років в октагоні, вирішила зупинись. Зупинитись на мажорні ноті, по-чемпіонські. Його кар’єра особисто для мене є ілюстрованим прикладом того як можна постійно вдосконалюватись, рости над собою, змінюватись. Кожен поєдинок був інший, кращій. Постійна сумлінна робота над помилками, вдосконалення крок за кроком. Це викликає захоплення та повагу. Можливо він повернеться, 32 роки не той вік коли такі рішення є незворотними. А доки сказав що втомився, а як воно буде далі хто зна.